Правові аспекти імунізації. Частина 1

Імунізація - це процес, завдяки якому людина здобуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, зазвичай, шляхом введення вакцини. Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби. Виробляються особливі антитіла, які атакують мікробів. Після подолання хвороби, дані речовини залишаються в організмі. Таким чином відбувається імунізація. Це процес, при якому людина набуває стійкість до певних захворювань.

Ідеологічна боротьба прибічників і супротивників імунізації триває більше двох століть, практично з тих пір, коли англійський ветеринар Едуард Дженнер відкрив еру вакцинації. Він помітив, що доярки, працюючі з хворими коров'ячою віспою тваринами, не хворіли на звичайну. Тоді і було запропоновано прищеплювати людям коров'ячу віспу. Релігійні діячі того часу заклеймили його як "супротивника волі Божої". Але життя підтвердило і продовжує успішно розвивати ідеї науки, закладеної англійським ветеринаром, втілює їх в практичне життя.

Противники вакцинації заперечують: навіщо держава в цілому і лікарі нав'язують щеплення? Вони називають вакцинокеровані захворювання рідкісними, зниклими, але ці хвороби зараз рідко зустрічаються саме тому, що в розвинених країнах існує практично поголовна імунізація. Для того, щоб існувала інфекційна безпека, треба, щоб імунний прошарок або частина прищепленого населення складала від 85 до 95% для різних інфекцій.

У 2002 році американські вчені опублікували програмне дослідження, що пояснює, чому наш імунітет неможливо перевантажити вакцинацією. Імунна система здорової людини може одноразово сприйняти і відповісти виробленням антитіл на 10000 антигенів. Сучасні технології виробництва вакцин тому спрямовані на створення вакцин від декількох інфекцій в одній дозі. Є також переконливі дані про те, що прищеплені діти легше переносять деякі хвороби, менше хворіють.

Інфекції, проти яких зараз можна зробити щеплення, забирали або калічили мільйони дитячих життів. Успіхи медицини останнього десятиліття дозволили розробити нове покоління вакцин, які попереджають інфекції, що недавно вважалися некерованими.

Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до чинних законів України та наказів Міністерства охорони здоров’я України, проте, проблема відмови населення від вакцинації на сьогодні все ж існує.

Календар профілактичних щеплень в Україні затверджений наказом МОЗ України №551 від 11 серпня 2014 року, який доповнює попередній наказ № 595 від 16 вересня 2011 року. Згідно наказу, рутинна імунізація населення проводиться проти 10 інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи, Hib-інфекції. Абревіатура Hib означає назву збудника Haemophilus influenzae типу b, який викликає у дітей пневмонії, менінгіти, отити. Цей збудник зумовлює в світі 3 мільйони важких захворювань, з яких понад 450 тисяч закінчуються летально, а у третини дітей, що перехворіли, виникають паралічі, туговухість та інші ускладнення. На сьогодні вакцина проти Hib-інфекцій включена до Національних календарів щеплень всіх країн ЄС.

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» громадяни України зобов’язані піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Сучасні вакцини здатні захистити людину від 31 захворювання, серед яких такі небезпечні як дифтерія, поліомієліт, правець, пневмонія, рак шийки матки, гепатит В, кір, краснуха, кашлюк, вітряна віспа (вітрянка) та інші. Вакцинація визнана ВООЗ одним з найефективніших заходів профілактики інфекційних захворювань, які існують сьогодні. Навіть застосування антибіотиків не справляє настільки істотного впливу на зниження рівня смертності, як вакцинація. Імунізація зменшує потребу в антибіотиках.

Імунізація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб. Проте, навіть сьогодні в світі більше 22 мільйонів дітей грудного віку не проходять повну вакцинацію, і більше 1,5 мільйонів дітей у віці до п’яти років помирають від хвороб, які можна запобігти за допомогою існуючих вакцин.

Чому необхідно проходити вакцинацію?

1) імунізація може захистити Вас і Вашу дитину від небезпечних захворювань, а також сприяє зниженню поширення захворювань і запобігає епідемії;

2) пройти імунізацію набагато легше, ніж лікувати захворювання. Так, вакцини можуть викликати серйозні побічні ефекти, але в дуже рідкісних випадках;

3) вакцинація також необхідна для прийому на роботу або для поїздок в інші країни. Запитайте у лікаря щодо необхідності вакцинації як мінімум за 6 місяців до від’їзду;

4) жінці, яка планує завагітніти, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо імунізації. Ті, хто проживають з вагітною жінкою, також повинні проконсультуватися з лікарем про доцільність вакцинації.

Вагітні жінки також можуть проходити вакцинацію, виключаючи такі:

– вакцинація проти вітряної віспи;

– вакцинація проти папіломавірусу людини;

– вакцинація проти кору, паротиту, краснухи (КПК);

– вакцинація проти грипу назальним спреєм (FluMist);

– вакцинація проти натуральної віспи.

Зважаючи на досягнення світового співтовариства у ліквідації багатьох інфекційних захворювань з впевненістю можна стверджувати, що майбутнє в боротьбі з інфекційними захворюваннями належить вакцинопрофілактиці